1. У кількості двох людей, разом із кимось ще; удвох.
2. Удвох, без участі інших; наодинці (переважно про двох закоханих).
Приклади вживання слова
вдвійзі
Приклад 1:
— І вдвійзі завернули його в лист паперу. Кромбер заховав його в комоду, і пішли в льох.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
VI Вже й того сумно було в хаті, що зостались без Масі тільки вдвійзі — з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні; а то ще й остались після відданиці, як після татарви; то й плакати б уже. Одначе ж не плакали, а обидві взялись попрятувати тощо, й мовчки збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
