Значення
- (Психологія) –
Почуття радості, задоволення від досягнення бажаного, відповідності чогось власним потребам, очікуванням або смакам; стан внутрішнього спокою та гармонії внаслідок такого відчуття.
- (Психологія) –
Дія за значенням дієслова «вдовольняти»; задоволення, виконання, здійснення чого-небудь (потреб, бажань, вимог тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вдоволення, р. вдоволення, д. вдоволенню, з. вдоволення, о. вдоволенням, м. вдоволенні, к. вдоволення