Значення
- (Психологія) –
Почуття задоволення, внутрішнього спокою та радості від відповідності бажань, потреб або очікувань дійсності; стан задоволеності.
- (Історія) –
(заст.) Достаток, забезпеченість у житті; матеріальний добробут.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вдоволеність, р. вдоволеності, д. вдоволеності, з. вдоволеність, о. вдоволеністю, м. вдоволеності, к. вдоволеносте