вдовенко

1. Українське прізвище, утворене від слова «вдова»; поширене серед нащадків вдови або людини, яка мешкала поруч із вдовою.

2. (іст.) Назва козака або селянина, який не мав власної землі та проживав у домі вдови, виконуючи господарські роботи на її земельній ділянці в обмін на житло та утримання.

Приклади:

Приклад 1:
Івась, Таки вдовенко, в його вдавсь, То вдвох собі й ходили в школу І вчились вкупочці. Ніколи Ані пограється з дітьми, Ані побігає; самий, Один-однісінький, бувало, Сидить собі у бур’яні Та клепку теше.
— Невідомий автор