Древослів

Словник Української Мови

вдостоєний

[ʋdostojɛnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Загальне) –

    Той, кого нагороджено, відзначено за заслуги; удостоєний.

  2. (Історія) –

    Той, кому надано високе звання, почесний титул або право на щось; удостоєний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вдостоєний, р. вдостоєного, д. вдостоєному, з. вдостоєного, о. вдостоєним, м. вдостоєнім

Більше записів