Вдосконаленість — стан досягнення високого ступеня розвитку, ідеалу; властивість того, що є довершеним, не має недоліків.
вдосконаленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Вдосконаленість — стан досягнення високого ступеня розвитку, ідеалу; властивість того, що є довершеним, не має недоліків.
Відсутні