вдогонь

1. У напрямку за кимось або чимось, що рухається попереду, з метою наздогнати; у погоню.

2. (У словосполученнях) Для того, щоб наздогнати когось, щось; як додаток до чогось, що вже дано або відправлено. Наприклад: «додати листа вдогонь», «послати взвод вдогонь».

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |