вдогонь

[ʋdoɦonʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    У напрямку за кимось або чимось, що рухається попереду, з метою наздогнати; у погоню.

  2. (Лінгвістика) –

    (У словосполученнях) Для того, щоб наздогнати когось, щось; як додаток до чогось, що вже дано або відправлено. Наприклад: «додати листа вдогонь», «послати взвод вдогонь».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вдогонь, р. вдогню, д. вдогневі, з. вдогонь, о. вдогнем, м. вдогневі, к. вдогню

Більше записів