Словник Української Мови
Буква
1. Дієприслівник від дієслова “вдавати”, що означає намагатися виглядати кимось або чимось іншим, створювати певне враження, часто не відповідне дійсності; симулюючи, прикидаючись.
2. (У конструкції “вдаючи, що”) Уживається для вказівки на умисне припущення або умовність, демонструючи дію, засновану на “якби” ситуації; роблячи вигляд.
Приклад 1:
Рівно п’ять з половиною хвилин Респондент дурив їх, вдаючи, ніби говорить по-італійськи (у відповідь на що шведки лунко і заклично сміялися). Тоді Респондент урешті перейшов на англійську і милостиво (але чи правиль но?)
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Криленко похилився на вiкно, вдаючи, що вiн уважно розглядає подорожнi краєвиди i нiчого не чує. Потяг iшов з надзвичайною швидкiстю, так що треба було припустити — за годину-двi вони будуть на мiсцi призначення.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”