вчинок

[ʋt͡ʃɪnok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Свідома дія людини, що має певне моральне, соціальне або правове значення; вчинена справа, поступок.

  2. (Юриспруденція) –

    (у праві) Конкретна дія або бездіяльність, з якою правова норма пов’язує настання юридичних наслідків (наприклад, правопорушення, угода).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вчинок, р. вчинку, д. вчинкові, з. вчинок, о. вчинком, м. вчинкові, к. вчинку

Більше записів