Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав насильницької смерті внаслідок умисних дій когось; страчений, умертвлений.
2. У поєднанні з іншими словами: дуже втомлений, знесилений (перен.). Наприклад: вбитий працею, вбитий дорогою.
3. У поєднанні з іншими словами: дуже засмучений, пригнічений (перен.). Наприклад: вбитий горем, вбитий сумом.
Приклад 1:
Думка про рідну домівку — «неначе цвяшок, в серце вбитий»: «Ходили всі дивитися на повінь на річці Білій. Дивилися очима, але не милувалися серцем, як це було в нас на Болдиній горі» (3: 41).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Річки переповнені нечуваною безліччю осетрів та інших великих риб, які йдуть 213 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ із моря вверх у прісні води; так наповнюється ріка рибою, що кинутий у воду спис затримується і стирчить, ніби вбитий у землю». Дике Поле, ця манлива terra incognita українського Півдня і Сходу, приваблює у свої фатальні простори все нових і нових піонерів — щось на зразок американського Дикого Заходу через чотири-п’ять віків.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Піднявшися на горішню площу башти, вона при яснім сонячнім світлі зараз впізнала в тім шляхтичі свого друга й коханця Корецького, про котрого думала, що він вбитий її ж рукою, — пізнала і остовпіла. I почуття радості, що він живий, і прилив колишнього щастя, і гострий біль, заподіяний його зрадою, — все це вдарило їй в голову, схвилювало кров, зворушило гарячковим стукотом серце.
— Невідомий автор