вбитий

[ʋbɪtɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Який зазнав насильницької смерті внаслідок умисних дій когось; страчений, умертвлений.

  2. (Лінгвістика) –

    У поєднанні з іншими словами: дуже втомлений, знесилений (перен.). Наприклад: вбитий працею, вбитий дорогою.

  3. (Психологія) –

    У поєднанні з іншими словами: дуже засмучений, пригнічений (перен.). Наприклад: вбитий горем, вбитий сумом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вбитий, р. вбитого, д. вбитому, з. вбитого, о. вбитим, м. вбитім

Більше записів