вбирник

1. (історичне) Назва збірщика податків, мита або данини в Київській Русі та Великому князівстві Литовському.

2. (переносне, заст.) Той, хто присвоює, забирає собі чужі кошти, майно; грабіжник, узурпатор.

Приклади:

Відсутні