вбачити

1. Побачити, помітити щось очима, зором; сприйняти зірком.

2. Уявити собі, подумати, припустити; розцінити, зрозуміти щось певним чином.

Приклади вживання

Приклад 1:
Цей плутаник міг, бува, вбачити в дачній групі диких качок або й реставраторів еспанської монархії і, підстібуваний перцем у душі й тілі, міг поперчити всіх добрим шротовим дуплетом. Отже добрий древонасадець не міг довше стрепіти і виступив з зауваженням.
— Невідомий автор

Частина мови: дієслово () |