1. Дія за значенням дієслова «вбачати»; сприйняття когось або чогось певним чином, розуміння, трактування, інтерпретація.
2. (у філософії) Форма чуттєвого пізнання, інтуїтивне усвідомлення, безпосереднє сприйняття істини або ідеї.
вбачання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |