Властивість речовин або матеріалів, що характеризуються здатністю займатися (запалюватися) лише за певних умов (наприклад, при тривалому нагріванні або впливі полум’я) і, як правило, не поширювати полум’я самостійно після видалення джерела запалення; категорія пожежної небезпеки таких матеріалів.
важкозаймистість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |