варяг

[ʋɑrjɑɦ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Історія) –

    Представник скандинавських народів (переважно вікінгів), який у IX–XI століттях проникав на території Східної Європи, займаючись торгівлею, військовими походами та найманством, а згодом асимілювався зі східнослов’янським населенням.

  2. (Історія) –

    Іноземний (часто скандинавський) воїн-найманець у княжих дружинах Київської Русі.

  3. (Історія) –

    У широкому розумінні — чужинець, заморський купець або вояк, що прибував на Руські землі з Балтійського регіону.

  4. (Історія) –

    Заст. Назва військового корабля (крейсера) у російському та радянському флоті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. варяг, р. варяга, д. варягові, з. варяга, о. варягом, м. варягові, к. варяже

Більше записів