1. Назва скандинавських (переважно шведських) воїнів-купців, які в IX–XI століттях проникали через східноєвропейські водні шляхи до Візантії та арабських країн, часто наймалися на службу до слов’янських князів або займалися торгівлею; також — загальна назва скандинавів у давньоруських джерелах.
2. У ширшому значенні — іноземні, часто північні, наймані воїни або охоронці при князівських дворах у давній Русі.
3. У переносному значенні — іноземці, запрошені для виконання важливих службових обов’язків, керівництва (часто з іронічним або несхвальним відтінком).