1. Представник скандинавських народів (переважно вікінгів), який у IX–XI століттях проникав на території Східної Європи, займаючись торгівлею, військовими походами та найманством, а згодом асимілювався зі східнослов’янським населенням.
2. Іноземний (часто скандинавський) воїн-найманець у княжих дружинах Київської Русі.
3. У широкому розумінні — чужинець, заморський купець або вояк, що прибував на Руські землі з Балтійського регіону.
4. Заст. Назва військового корабля (крейсера) у російському та радянському флоті.