Приклад 1:
Уманські пенати стали своєрідним духовним осередком, куди зліталися листи з усієї країни, та й з-за кордону, куди з’їжджалися люди, яких об’єднувала атмосфера цього дому, вабила особа його господині: Микола Бажан, Юрій Смолич, Варвара Губенко (Вишниха, як називала її Надія Віталіївна), гурт шістдесятників: Іван Світличний з дружиною, Надія Світлична, Роман Корогодський, Леонід Плющ із дружиною, інженер Аня Садовська та історик Ярослав Дашкевич зі Львова. Подовгу жила в неї її добра подруга, також легендарна жінка — зв’язкова УПА Галина Дидик.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— личко делiкат‑не, довгобразе, з гостреньким носиком — затрачений, лагiдний, мовби внутрiшнiм усмiхом розвиднений тип краси, козацький барокковий портрет упродовж трьох столiть: Роксолана — Варвара Апостол — Варвара Лан‑гишiвна, — ех, була колись Гетьманщина, а тепер пропала! — кругловидо‑плахтянистi, ой‑пiд‑вишнею‑пiд‑черешнею кралi ще водяться, а от тих уже Бiг дасть, уже й твоя нещаслива врода на два порядки грубiша, вульгарнiша — не забувай додати: була!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
…До Андрiя пiдходить Варвара й оповiдає про яму — недалеко яма, куди черницi скидали колись «незаконних» немовлят: опороситься черниця й запричаститься тайни вбивства. Пiдходить товаришка Валентина — високолоба (чудовий високий лоб… люблю високолобих.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
