вартовик

[ʋɑrtoʋɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Військова справа) –

    Військовослужбовець, який несе варту (охорону, сторожу) або належить до складу вартового підрозділу.

  2. (Юриспруденція) –

    Рядовий склад поліції або державної охоронної служби, що виконує обов’язки з охорони громадського порядку, державних об’єктів тощо.

  3. (Література) –

    (переносно) Той, хто пильно стежить за чимось, охороняє, береже щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вартовик, р. вартовика, д. вартовикові, з. вартовика, о. вартовиком, м. вартовикові, к. вартовику

Більше записів