Значення
- (Історія) –
Застаріла назва для вартового, сторожа або охоронця, який несе варту (чергує на посту).
- (Література) –
У переносному значенні — той, хто пильно стежить за чимось, охороняє, захищає певні цінності або ідеї.
- (Історія) –
В історичному контексті — назва для приміщення або вежі, де розміщувалася варта (наприклад, у замку або фортеці).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вартник, р. вартника, д. вартникові, з. вартника, о. вартником, м. вартникові, к. вартнику