Значення
- (Військова справа) –
Військовий або поліцейський підрозділ, а також окрема особа, що несе варту (охорону, сторожу) чого-небудь; сторож, охоронець.
- (Література) –
(переносно) Той, хто пильно стежить за чим-небудь, охороняє, захищає щось; захисник, блюститель.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вартівник, р. вартівника, д. вартівникові, з. вартівника, о. вартівником, м. вартівникові, к. вартівнику