варнаків

Приклад 1:
Невольнича муза ÊÀÐÏÀÒ, ÀÁÎ ÏÎÑÅËÜÑÜÊÀ ÊÍÈÆÊÀ ÇÈÌÀ 1980 — ÂÅÑÍÀ 1981 ~ÑÅËÎ біжить за Ундою та де йому до змагу хати і сіножаті за плечима мусить загосподарити корінь по берегах урочищах горбах на туземних покладках слов’янська квочка що таке Кицекен або Зудир вгадай хто з варнаків а хто з повстанців Королівства Польського з бурятськими очима із диканським соняхом давно відмерзло старе коріння під немилостиво сліпучим сонцем навіть кладовище з короткою пам’яттю як виїденим яйцем на могилках 389~новий морозодпосухостійкий цупкий гібриддгуран через дефіс УндінодПосельє І. Калинець. Невольнича муза ~390 ÓÍÄÀ очистивши золото зі спокійною душею гладить коріння сопок інколи затаєну золоту блискітку викине із жовтої жмені у пісок а то й віддасть у жертву змізерніле срібло риби щупла легко проходить між лещатами дамб навздогін волі заінеїні коні і корови шукаючи заниклу свою щоденну бурятську Йордань в ополонках а згодом розкута пригадує давню сваволю сп’янілим злим язиком злизує плекані луги Карпат,або Посельська книжка 391~ÕÀÒÀ ÂÇÈÌÊÓ чорна холодна ізба ковтає поліно за поліном аби зігріти у нутрі двох пришляків з кайданного шляху знадвору стелажі дров зі середини стоси книжок над нами сибірська ікона під вишивкою по очі зодягнена у жовту бляху навпроти цілий кішмамаїв (ленінградське видання) відважних із розхристаними грудьми а над комином теліпається сивий бунчук диму І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”