варнак

1. Засланий на каторжні роботи в Сибір, особливо в царські часи; каторжник, засланець.

2. Переносно: про людину, яка веде бурхливе, марнотратне життя; гуляка, волоцюга.

3. Істор. Назва найнижчої соціальної касти в індійському суспільстві, що вважалася «нечистою»; па́рія.

Приклади:

Приклад 1:
[Перша половина 1848, Орська кріпость] Варнак[418] Тиняючи на чужині Понад Елеком[419], стрів я діда Вельми старого. Наш земляк І недомучений варнак Старий той був.
— Невідомий автор

Приклад 2:
На пам’ять 7 мая 1857 року Не на Вкраїні, а далеко, Аж за Уралом, за Елеком[508], Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву, А я, сумуючи, списав, Та рифму нищечком додав, Та невеличку і дешеву (Звичайне, крадене) зобгав Тобі поему на спомини, Мій друже щирий, мій єдиний! I Після великої зими, За Катерини за цариці, Москаль ту викопав криницю; А як він викопав, то ми Оце й розкажемо в пригоді, А ви записуйте, не шкодить Такую річ і записать.
— Невідомий автор

Приклад 3:
А де ж дітись?” “Ой, стрічечка до стрічечки…” Хустина ‹Hustynka› А. О. Козачковському Москалева криниця (Поема) “То так і я тепер пишу…” “А нумо знову віршувать” Варнак “Ой, гляну я, подивлюся…” “У бога за дверми лежала сокира” “Та не дай, господи, нікому…” Царі (“Старенька сестро Аполлона…”) “Добро, у кого є господа…” Титарівна “Ну що б, здавалося, слова…” “Мов за подушне, оступили…” П. С. (“Не жаль на злого, коло його…”) Г. З.
— Семенко Михайль, “Кобзар”