1. У лінгвістиці: різновид мови, що існує в певному регіоні або соціальному середовищі та має характерні особливості вимови, граматики чи лексики, але не набув статусу самостійної мови; те саме, що діалект або говір.
2. У біології (систематиці): таксономічна категорія нижча за підвид, що позначає групу особин із певними спадковими відмінностями, які виникли внаслідок адаптації до конкретних умов середовища.
3. У ботаніці та сільському господарстві: культурна різновидність рослини, сорт, що має чіткі відмінні ознаки в межах одного виду.