Словник Української Мови
Буква
1. Який піддавався варінню, тепловій обробці в окропі або рідині; приготовлений шляхом варіння.
2. Який має смак, колір або консистенцію, характерні для продукту, що піддавався варінню.
3. У складі стійких словосполучень та назв страв: що містить варені компоненти або приготовлений певним способом (наприклад, варений цукор, варене м’ясо).
Приклад 1:
Був величезний варений щупак — і де його доп’яли? Було багато закуски й випивки.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Вона йому вичитувала, вона його сповiдала, вона кропила його, пiдкурювала i садила чортами так обережно, так делiкатно, як тiльки можна було в недiлю, по службi божiй, а вiн, червоний, немов варений рак, спочатку мовчав, а далi й собi почав верещати тонким i надiрваним голосом. Врештi перемiг.
— Самчук Улас, “Марія”