вареник

1. Страва української кухні у вигляді виробу з прісного тіста (зазвичай з борошна, води, яєць і солі), начиненого різноманітною начинкою (сиром, картоплею, капустою, вишнями, ягодами тощо), який зазвичай варять у підсоленій воді, а потім заправляють сметаною, олією або шкварками.

2. Перен. Про повільного, млявого, незграбну людину (розмовне, часто іронічне або зневажливе).

Приклади:

Приклад 1:
Біле, як вареник! — Як — біле?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 2:
Товариш Огре згадав (бачив у друкарнi), що на Рiздво комольцi мають колядки й щедрiвки, але не цi: — Щедрик-ведрик, дай вареник, грудочку кашки, кiльце ковбаски… …Нi!.. Не цi…—…А життя йде рiк за роком, i кожного року — стрiчаємо Новий Рiк: «чи не прийде щось iнше?..» …Товаришка Шмiдт сказала: “Ви безпартiйний?”
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”