Приклад 1:
Проте, надсилаю це Вам не як остаточний вар‘янт. Прошу дуже дати Ваш щирий і нелицемірний осуд.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
: молодим і наймолодшим поетам, художникам та акторам, що збираються в кав’ярні «Під Жабою», за винятком однієї, котру прошу передати до Музею совкового андеґраунду, якщо такий музей буде створено; — черевиків, мештів, як і шкарпеток, не заповідаю нікому, бо надто зношені; — запальничку, попільничку, авторучку, мантачку, кан- тичку та інші дрібнички — Джеррі Ф. Янечку (США), філологові з великої букви, тобто Філологові; — валізу зі шкіри крокодилячого замінника, подаровану мені у Празі, здається, президентом Чеської республіки, — моєму близькому товаришеві Йосипові Француватому (Францові Йосифу), диригентові церковного хору, балет мейстерові вар’єте «Чорна киця»; — диктофон «Nitech» разом зі слухавками і вічними батарейками «Philips» — Службі Безпеки України; — газовий балончик «SG-gas» з невикористаним зарядом — барменові Зенику (Остапові), кав’ярня «Під Мухою». Що стосується снайперської гвинтівки «Смерть у Вене ції», то вона не є моєю власністю, і я нею не розпоряджаюся.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Гроші грошима, бояре боярами, а цар – душа праведна… XVII Мізкує собі ледачий Іванець, ходючи по світлиці, аж ось увійшов вартовий: – Якийсь чоловік має про негайне діло ясновельможного сповістити. Дозволив гетьман позвати перед себе.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”