вапно

1. Вапно — хімічна сполука, оксид кальцію (СаО), продукт обпалювання вапняку, карбонату кальцію; біла речовина з високою температурою плавлення, що при взаємодії з водою активно реагує з виділенням тепла (гаситься), утворюючи гідроксид кальцію (пушонку).

2. Вапно — будівельний матеріал, продукт гашення оксиду кальцію водою (гідроксид кальцію, Ca(OH)₂), що використовується у вигляді тіста, суспензії (вапняного молока) або сухої пушонки для приготування розчинів, фарб, у сільському господарстві для вапнування ґрунтів та як дезінфікуючий засіб.

3. Вапно (розм.) — узагальнена назва для білих будівельних покриттів на основі вапна або крейди.

Приклади вживання

Приклад 1:
Стінки були вибілені вапном, і в те вапно їм звеліли упертись лобами, ще й перевірили, чи ніхто не дивиться. Так, упершись лобами, вони стояли довго.
— Невідомий автор

Приклад 2:
Говорить, що мінеральна частина ґрунту включає кремнезем, глинозем, вапно, MgCO 3, оксиди заліза і марганцю. Розглядає питання карбонатності ґрунту, відмічає наявність білих карбонатних прожилок, а в підґрунті білозірки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |