вап

1. (діал.) Вапно, гашене вапно, яке використовується для білення.

2. (діал.) Біла глина, крейда.

3. (діал.) Біла фарба взагалі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Хо­дю­чи по війко­во­му місту, пос­теріг він, що не один тілько чор­но­го­рець обо­ро­няв Ки­ри­ла Ту­ра: ба­га­то брат­чиків, зустріва­ючись із дру­ги­ми, бра­лись за шаб­лю, мов ви­мов­ля­ли: «Ось тілько пок­вап­ся на горілку, то виціджу я її з те­бе хут­ко!» Як же вда­ри­ли в ка­за­ни до обіду, тоді ціла ку­па за­по­рожців ки­ну­лась до Кирила Ту­ра, одв’яза­ли од стов­па, обніма­ли і поз­до­ров­ля­ли по бані. – Ну, вас ік не­чистій ма­тері!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: іменник (однина) |