вандрівець

1. Той, хто багато подорожує, мандрує світом; мандрівник, подорожній.

2. У переносному значенні: той, хто часто змінює місце проживання, роботи, переходить від однієї справи до іншої; непостійна людина.

3. (У літературі, фольклорі) Мандрівний лицар, герой, що подорожує світом у пошуках пригод, знань або виконуючи певне завдання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |