Словник Української Мови
Буква
1. Історична область на заході Франції, розташована на узбережжі Атлантичного океану, відома як місце жорстокого роялістського повстання (1793–1796 рр.) проти революційного уряду після Французької революції.
2. (Переносне значення) Місце, де триває запеклий, фанатичний опір новому порядку, владі або прогресивним змінам; символ контрреволюційного, реакційного руху.
Приклад 1:
Зоряним часом письменника Івана Багряного стали 1928—1930-ті роки, коли були надруковані його поеми «Батіг», «Вандея», «Собачий бенкет», «Гутенберг», епопея «Комета»; письменник зробив також спроби й у прозі — журнал «Всесвіт» опублікував його оповідання «В сутінках» та «З оповідань старого рибалки». Але після видання «Книгоспілкою» роману у віршах «Скелька», де письменник використав почуту в дитинстві легенду про те, як у XVIII столітті селяни села Скелька (що на Полтавщині), протестуючи проти засилля московських ченців, спалили чоловічий монастир, почалася нищівна критика не лише твору, але й самого автора.
— Невідомий автор