валкувач

[ʋɑlkuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальна сільськогосподарська машина, призначена для збирання скошеної трави або злаків у валки (довгі, щільні копиці) для подальшого сушіння та збирання.

  2. (Виробництво) –

    Робітник, який займається валкуванням лісу, тобто спілим зрубуванням дерев.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. валкувач, р. валкувача, д. валкувачеві, з. валкувач, о. валкувачем, м. валкувачеві, к. валкувачу

Більше записів