1. Зменшувально-пестлива форма від слова “валіза”: невелика валіза, компактна дорожня сумка для речей.
2. (переносно) Про людину, яка постійно кудись їздить або переїжджає, або про людину, яка носить з собою багато речей.
валізка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але й увечері мало міг давати дівчині уваги, ніколи не міг певно сказати, чи буде завтра вільний, і до театру здебільшого ходив з товариством, рідко коли маючи змогу попередити кохану.Кімната, де вони здибались, стала для нього маленькою станцією, де він сходив з експреса, в руках валізка й годинник, прислухаючись до другого дзвінка дальшого потягу. Цілував її хапливо, взагалі все хапливо робив, додаючи якоїсь нервовості в їхні зустрічі, що нищила колишній спокій любовної мрії.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |