валідність

[ʋɑlidnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Властивість бути валідним, тобто таким, що відповідає встановленим вимогам, правилам або стандартам; законність, обґрунтованість, чинність (наприклад, валідність документа, тесту, дослідження).

  2. (Логіка) –

    У логіці та математиці — властивість логічного висловлювання або формальної системи бути правильними, істинними за будь-якої інтерпретації; обґрунтованість висновку, що випливає з посилок.

  3. (Психологія) –

    У психології, педагогіці та соціології — характеристика методики дослідження, що показує, наскільки вона вимірює саме те, для чого призначена, та відповідає дійсності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. валідність, р. валідності, д. валідності, з. валідність, о. валідністю, м. валідності, к. валідносте

Більше записів