Значення
- (Юриспруденція) –
Процес офіційного визнання, підтвердження відповідності певним вимогам, стандартам або критеріям, що надає чинність документу, процедурі, системі чи результату.
- (Техніка) –
У технічній, інформаційній та управлінській сферах — комплекс перевірок, оцінок і випробувань, спрямованих на підтвердження того, що продукт, система, дані або процес повністю відповідають очікуваним потребам, вимогам замовника та призначенню.
- (Інформаційні технології) –
У контексті даних та програмного забезпечення — процедура перевірки коректності, цілісності та придатності даних або алгоритмів для використання у конкретній системі чи для досягнення поставленої мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. валідація, р. валідації, д. валідації, з. валідацію, о. валідацією, м. валідації, к. валідаціє