валець

[ʋɑlɛt͡sʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    (техн.) Циліндричний або конічний обертовий робочий орган у різних машинах (наприклад, у вальцях для подрібнення, розтирання, плющення матеріалу, у дорожніх, сільськогосподарських машинах).

  2. (Геологія) –

    (заст., діал.) Невеликий круглий камінь, галька; валунок.

  3. (Техніка) –

    (діал.) Товстий, короткий зріз колоди; качалка, ковбан.

  4. (Техніка) –

    (діал.) Кругла палиця, коток для кочення, підкладання під важкі предмети для їх переміщення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. валець, р. вальця, д. вальцеві, з. валець, о. вальцем, м. вальцеві, к. вальцю

Більше записів