вакуум

1. Простір, у якому тиск газу значно нижчий за атмосферний; стан сильно розрідженого газу.

2. У техніці: стан середовища з тиском, нижчим за атмосферний, що створюється за допомогою спеціальних пристроїв (вакуумних насосів).

3. Переносно: порожнеча, спустошеність, відсутність чого-небудь (наприклад, ідей, культурних цінностей, моральних принципів).

4. У фізиці: стан поля, що характеризується мінімальною енергією, яку він має за відсутності збуджень (часток); вакуум квантовий.

Приклади:

Приклад 1:
Оскільки 12 VV > , то 21 TT > , тобто реальний газ при адіабатному розширенні у вакуум охолоджується. При адіабатному стиску реальний газ нагріватиметься.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Та обставина, що вільні електрони утримуються всередині металу, вказує на те, що в поверхневому шарі металу вин и- кає затримуюче електричне поле, яке п е- решкоджає електрон ам в иходити з металу в навколишній вакуум. Щоб покинути м е- тал, електрон повинен виконати деяку р о-Постійний електричний струм 144 боту, яка називається роботою виходу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
149 ϕ∆−= eAвих W X метал Для виходу електрона з металу у вакуум треба подолати потенціальний бар’єр – поле подвійного поверхневого шару. Це потребує додаткової енергії, яка має бути не меншою за глибину потенці а- льної ями.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”