вахляр

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Мукачівському районі Закарпатської області.

2. (Істор.) Посада в середньовічному Угорському королівстві, а згодом — на західноукраїнських землях (Закарпатті, Галичині), що відповідала старості або управителю королівського (державного) маєтку, замку чи округу (комітату).

Приклади вживання

Приклад 1:
Я подала йому свою душу, розло- жила її перед ним, мов вахляр, а він – мужик… 3 неописаною погордою вимо- вила се слово. Здавалося, коли б учув він се слово й тон, яким вимовила його, був би вбив її.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |