1. Релігійно-політична течія в ісламі, що виникла в середині XVIII століття в Аравії на основі вчень Мухаммеда ібн Абд аль-Ваххаба; характеризується радикальним пуританством, дотриманням принципу тавхіду (єдності Аллаха), запереченням будь-яких нововведень у релігії та жорстким моральним кодексом.
2. У сучасному політичному та медійному дискурсі — часто вживається як синонім радикального, екстремістського ісламізму салафітського спрямування, що пропагує ідею джихаду та створення теократичної держави.