вагота

Приклад 1:
Заходіться писати якогось роману про самого себе: автобіографічна белетристика, особливо з прикрасами та підмальовуванням свого власного портрета — дуже гігієнічна річ, бо коли на душі єсть якась вагота та гострий біль, то геть чисто все попереливається на папір, а на душі стане легесенько й вільно… А коли своєї повісті писати не хочете, читайте інших письменників… Та найлучче письменників давніх, а не теперішніх… Був би порадив вам читати античних класиків — от, Горацій ставсь би для вас зараз дуже добрим ліком. Так коли ж класиків тепер зовсім здискредитовано нашими ідіотськими гімназіями — вони всім набридли, сором навіть раяти їх комусь!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”