1. Музично-естетична течія, заснована на творчості та ідеях німецького композитора Ріхарда Вагнера, що характеризується прагненням до синтезу мистецтв (музики, поезії, драматургії, сценічного дійства), використанням системи лейтмотивів, розширенням гармонічного мовлення та концепцією «музичної драми».
2. Прихильність, захоплення музикою, теоретичними працями та художніми принципами Ріхарда Вагнера; напрям у музичній культурі, що об’єднував послідовників його творчості.