Значення
- (Зоологія) –
(спеціальне) Процес приваблення, заманювання тварин (переважно птахів) за допомогою звуків, що імітують їхній голос, або за допомогою спеціальних пристроїв (вабів) з метою полювання, спостереження чи фотографування.
- (Лінгвістика) –
(переносне, рідше) Дія за значенням дієслова «вабити»; спокусливі, принадні заклики, обіцянки, що мають заманити когось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вабіння, р. вабіння, д. вабінню, з. вабіння, о. вабінням, м. вабінні, к. вабіння