узятий
[uzjɑtɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
(від дієслова «узяти») Такий, що був зайнятий, захоплений, опанований кимсь або чимсь; зайнятий.
-
(від дієслова «узяти») Такий, що був прийнятий на роботу, до служби або до навчання; прийнятий.
-
(від дієслова «узяти») Такий, що був вилучений, конфіскований або арештований офіційними органами; вилучений, конфіскований.
-
(від дієслова «узяти», у значенні одружитися) Такий, що був одружений (переважно про жінку); виданий заміж.
-
(від дієслова «узяти») У складі стійких виразів, наприклад, «узятий під варту» — такий, що був заарештований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. узятий, р. узятого, д. узятому, з. узятого, о. узятим, м. узятім