1. (від дієслова «узяти») Такий, що був зайнятий, захоплений, опанований кимсь або чимсь; зайнятий.
2. (від дієслова «узяти») Такий, що був прийнятий на роботу, до служби або до навчання; прийнятий.
3. (від дієслова «узяти») Такий, що був вилучений, конфіскований або арештований офіційними органами; вилучений, конфіскований.
4. (від дієслова «узяти», у значенні одружитися) Такий, що був одружений (переважно про жінку); виданий заміж.
5. (від дієслова «узяти») У складі стійких виразів, наприклад, «узятий під варту» — такий, що був заарештований.