узвичаєний
[uzʋɪt͡ʃɑjɛnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Такий, що став звичайним, звичним, загальноприйнятим; усталений, традиційний.
-
(У лексикографії) Про написання слова, словосполучення або граматичну форму: такий, що відповідає загальноприйнятій мовній нормі та закріплений авторитетними джерелами (словниками, довідниками тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. узвичаєний, р. узвичаєного, д. узвичаєному, з. узвичаєного, о. узвичаєним, м. узвичаєнім