Ужиточність — властивість за розумінням філософа Григорія Сковороди, що означає внутрішню придатність, призначеність і здатність людини або предмета до певної діяльності, життя або служіння, що відповідає їхній природній суті.
Ужиточність — у більш загальному вживанні: придатність для певної мети, відповідність природі чи призначенню чогось.