1. Дія за значенням дієслова “узгоджувати“; надання чому-небудь згоди, відповідності, гармонії; погодження, координування.
2. У мовознавстві: вид синтаксичного зв’язку, при якому залежне слово приймає граматичні форми (рід, число, відмінок, особа) головного слова, наприклад: “новий будинок”, “він читає”.
3. У техніці, управлінні тощо: встановлення відповідності, послідовності або сумісності різних елементів, процесів або рішень для забезпечення їх спільної ефективної дії.