Значення
-
Надати чомусь статусу закону, офіційно закріпити, затвердити як обов’язкову норму або правило.
-
Ввести щось як обов’язковий принцип, основу, доктрину; зробити основним, фундаментальним положенням.
-
(У філософії, науці) Встановити, обґрунтувати щось як першопричину, першооснову, непохитний початок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я узасадню, ти узасадниш, він узасаднить, ми узасаднимо, ви узасадните, вони узасаднять