1. Який має певну саду (основу, фундамент), ґрунтовно обґрунтований, має міцну основу.
2. Який набув статусу сади (основи, фундаменту), став основним, фундаментальним.
узасаднений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови