1. Робити когось залежним від себе, підпорядковувати своєму впливу або контролю, позбавляти самостійності.
2. Ставити щось у залежність від певних умов, факторів або обставин; обумовлювати.
узалежнювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |