узалежнювання

[uzɑlɛʒnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Процес або результат набуття залежності від чого-небудь (речовини, дії, ситуації), що характеризується втратою самоконтролю, психологічною чи фізичною потребою у повторенні та негативними наслідками при її відсутності.

  2. Встановлення правових, економічних, політичних або адміністративних умов, що роблять одну особу, організацію або державу залежною від іншої, обмежуючи її самостійність та свободу дій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. узалежнювання, р. узалежнювання, д. узалежнюванню, з. узалежнювання, о. узалежнюванням, м. узалежнюванні, к. узалежнювання

Більше записів